17 вересня – Ужгородське Вище Професійне Училище Торгівлі та Технологій Харчування

17 вересня. «Тіні забутих предків», «Інтермеццо», «Цвіт яблуні» і ще багато культових творів української літератури належать авторству Михайла Коцюбинського (17.09.1864 – 25.04.1913) – видатного українського письменника, громадського діяча, голови «Просвіти» в Чернігові.

З нагоди 154-ї річниці від дня народження Великого Сонцепоклонника, неперевершеного майстра слова, учні групи кухар, кондитер №1 другого курсу разом з провідним бібліотекарем училища З. Мусієнко підготували та провели для першокурсників інформаційну довідку про Михайла Коцюбинського – його біографію та основні періоди творчого шляху.

М. Коцюбинський народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Віддали до початкової школи (1875 — 1876). Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.

Твори: Харитя (1891). На віру. Повість (1891). Маленький грішник (1893). Помстився (1893). Казка «Хо» (1894). На крилах пісні (1895). Для загального добра (1895). Відьма (1898). По-людському (1900). Дорогою ціною (1901). На камені (1902). Етюд «Цвіт яблуні» (1902). Під мінаретами (1904). Сміх (1906). Він іде! (1906). Persona grata (1907). В дорозі (1907). Intermezzo (1908). Дебют (1909). Fata morgana (1 ч. – 1902-1903, 2 ч. – 1910). Сон (1911). Тіні забутих предків (1911). Подарунок на іменини (1912). Хвала життю (1912). Нюренберзьке яйце. Ранок у лісі. Сім’я Равлюків

Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kotsyubinskij-mikhajlo/2263-mikhajlo-kotsyubinskij-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua