Офіціант, бармен

Бармен

Загальні поняття про професію

Бармен – це людина, яка працює за барною стійкою, відповідно до правил та атмосфери закладу. Він вітає, інформує, дає поради споживачам, приймає і виконує їх замовлення. Робота бармена передбачає уміння обслуговувати споживачів: пропонувати, показувати, реалізовувати готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої, кондитерські вироби, закуски, страви. Готувати обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, змішаних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок. Складати заявки та отримувати напої, кулінарну продукцію та покупні товари. Відбракувати неякісні товари за органолептичними показниками. Забезпечувати зберігання напоїв, кулінарної продукції та покупних товарів відповідно до термінів і режиму зберігання. Оформляти вітрини та барну стійку, утримувати їх у належному стані. Експлуатувати та обслуговувати аудіо та відеоапаратуру. Підтримувати чистоту і порядок у барі, здійснювати контроль за дотриманням чистоти посуду, дотриманням рецептури вхідних у коктейль інгредієнтів, сервісним обслуговуванням відвідувачів, знати асортимент у барі. Вести необхідний облік, складати та здавати товарні звіти. Підраховувати та здавати гроші. Родинні професії: офіціант, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, продавець-касир, метрдотель, кухар.

Історія професії

Як така професія бармена зародилася в Америці за часів “золотої лихоманки”. Тоді в торгових лавках в поселеннях продавалося відразу все. Господарі, щоб збільшити товарообіг, стали тут же пропонувати і випивку. Потім приміщення магазина перегородив бар’єр, що розділив “торгову зону” і “місце для відпочинку”, яке стало називатися баром (бар’єр по-англійськи bar). Тоді ж з’явилися і перші “бармени”, у буквальному перекладі, “люди за стійкою”. Коктейлі в їх сучасному вигляді теж прийшли до нас з Америки. А в 1862 році вийшла “Біблія бармена” – перша книга, що містить відомості про напої, рецептуру коктейлів і професійний кодекс бармена. Наприкінці XIX ст. бари почали модернізовуватися. Дерев’яний прилавок було замінено буфетними стійками, оздобленими металом або деревом цінної породи. Крісел не було, оскільки господар не бажав, щоб відвідувачі довго “засиджувалися”. Пізніше барна стійка була доповнена високими табуретами і стала типовою для всіх барів. Пройшло небагато часу і замість простих дерев’яних полиць за барною стійкою почали з’являтися високі буфети, а згодом сучасні красиві стінки для виставки різноманітних напоїв та тютюнових виробів, які легко оглядаються відвідувачами.

Медичні обмеження

Основними протипоказаннями щодо навчання та роботи за професією бармена є захворювання шкіри, хронічні захворювання опорно-рухового апарату, епілепсія, різко виражені неврози, хронічні інфекції, бактеріоносії, серйозні порушення зору та слуху, туберкульоз легенів.

Індивідуально-психологічні особливості

Професія бармена висуває до працівника ряд психофізіологічних та психологічних вимог: наявність рухливої нервової системи, добре розвинена координація рухів, швидкість реакції, високий розвиток сприймання, достатньо розвинена вербальна та оперативна пам’ять, переключення уваги, добре розвинене мислення, емоційна стабільність, наявність вольової регуляції психічних процесів. Для барменів обов’язковими є наявність таких рис характеру, як доброзичливість, комунікабельність (схильність до спілкування з людьми, уміння слухати клієнтів і підтримувати розмову), акуратність, енергійність, ввічливість, вихованість, обов’язковість, презентабельна зовнішність, володіння бездоганними манерами, ініціативність, терплячість, здатність швидко виходити зі скрутних ситуацій, охайність, почуття гумору, фізична витривалість, тонка нюхова і смакова чутливість, координація рухів рук, об’ємний окомір, пам’ять на образи, спостережливість. Хоча обмежень за віком та статтю немає, проте при влаштуванні на роботу барменом роботодавці надають перевагу чоловікам у віці від 20 до 30 років.

Перспективи

Якщо раніше бари були тільки самостійними підприємствами, то тепер вони невід’ємна частина ресторанів і кафе. У сучасних барах відвідувачі можуть відпочити в затишній обстановці, послухати музику, потанцювати, подивитись відеопередачу, виступ артистів вар’єте тощо. Мережа закладів громадського харчування з кожним роком розширюється за рахунок створення приватних ресторанів, барів, міні-барів, кафе, кафетеріїв. А це, в свою чергу, призводить до створення нових робочих місць.

ОФІЦІАНТ

Загальні поняття про професію

Офіціант – одна з найбільш масових професій. Щоб забезпечити високий рівень обслуговування в сучасних ресторанах та кафе офіціант повинен володіти різними видами обслуговування споживачів та сервіровки столів в ресторанах, кафе та барах з включенням в меню виготовлених на замовлення та фірмових страв, напоїв, кондитерських виробів. Знати види та правила сервіровки столів та обслуговування різноманітних урочистостей за замовленнями підприємств, організацій, окремих споживачів; асортимент, кулінарні характеристики, правила подавання страв та ціни на них; види, призначення та вимоги до посуду, приборів, білизни, що використовуються, порядок їх отримання та здавання; правила етикету під час обслуговування споживачів; порядок розрахунків із споживачами за готівку та у безготівковому порядку; правила ведення обліку та здавання виручки; біологічне значення їжі, хімічний склад, чинники зовнішнього середовища, що впливають на харчові продукти, причини харчових отруєнь та їх попередження; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Один з основних обов’язків офіціанта – зустрічати відвідувачів і отримувати від них замовлення. Офіціант вітає відвідувачів і пропонує їм меню. Тут є свої правила, яких офіціант повинен дотримуватися. Так, якщо за столом сидить декілька чоловік, то меню подають старшому з них; коли серед гостей є жінка, меню пропонують їй, а якщо присутні декілька жінок, то меню подають старшій з них. Часто буває, що відвідувачі просять порадити їм, що краще замовити. В цьому випадку офіціант зобов’язаний з готовністю прийти їм на допомогу. Отримуючи готові блюда з кухні, офіціант повинен звертати увагу на їх зовнішній вигляд, оформлення і температуру. Всі порційні блюда мають свій певний графік виходу в зал. Саме офіціант допомагає гостям створювати свято та підтримувати урочистість обстановки. Завдяки професійним діям та порадам офіціанта ресторан стає улюбленим, а обід чи вечеря у ньому незабутніми.

Родинні професії: бармен, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, продавець-касир, метрдотель, кухар.

Історія професії

Професія офіціанта одна з найдавніших. На фресках єгипетських пірамід зустрічаються зображення людей, які подають їжу на стіл фараону. В ХІХ столітті офіціанти з’явилися разом з ресторанами європейського типу, тільки один заклад в Москві «Слов’янський базар» носив назву ресторану. Решта питущих закладів іменувалася трактирами. Офіціантові належало носити фрак, білий жилет, краватку-метелик і рукавички, бути поголеним і постриженим. Молодих людей брали в підручні, і вони протягом чотирьох років освоювали ази професії, починаючи з мийника посуду і прибиральника. Потім вони поступово оволодівали наукою подачі страв, роботи з клієнтами, правилами розрахунку. Тільки після цього могли надягати білу сорочку і шовковий пояс, за який ховався «лопатник» – пращур блокнота з відділенням для грошей для розрахунку з клієнтами.

Медичні обмеження

Робота офіціанта протипоказана людям із захворюваннями ніг, опорно-рухового апарата, серцево-судинної системи, а також особам із зниженим рівнем слуху і зору, із хронічними інфекційними захворюваннями.

Індивідуально-психологічні особливості

Для успішного виконання роботи офіціант повинен бути товариським, бездоганно ввічливим. Робота офіціанта вимагає бути комунікабельним, тактовним, уважним, легко вступати в контакти і розуміти особливості поводження людей, мати чітку координацію рухів. Ця професія потребує від людини високої фізичної витривалості, емоційної стабільності, хорошого розвитку сприймання, достатньо розвинену вербальну та оперативну пам’ять, уміння розподіляти та переключати увагу, добре розвинене мислення, наявність вольової регуляції психічних процесів.

Офіціант – це обличчя будь-якого ресторану, тому він повинен бути елегантно вбраний, привітний, ерудований.

Перспективи

Сьогодні ресторанний бізнес бурхливо розвивається і постійно потребує кваліфікованих кадрів. Професія офіціанта стала дуже поширеною, завдяки створенню розгалуженої мережі підприємств ресторанного господарства. Головною метою роботи офіціанта є оперативне обслуговування відвідувачів. Останнім часом відкривається багато нових ресторанів, барів, кав’ярень і пабів, важливою складовою в досягненні ними успіху є команда офіціантів, здатних демонструвати бездоганний сервіс.