Продавець продовольчих, непродовольчих товарів

ПРОДАВЕЦЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

 

Загальні поняття про професію 

    Продавець – це людина, яка за відповідну винагороду передає покупцю товар чи послугу. Це особа, яка безпосередньо контактує з покупцями і здійснює продаж товару. Праця складна і об’єднує обслуговування покупців, різноманітні робочі операції щодо приймання товарів, їх сортування, зберігання, переміщення, підготовку до продажу. Продавець розповідає покупцям про асортимент, докладно роз’ясняє характеристики, параметри, властивості товару, пояснює способи використання, збереження і відходу. Перевіряє наявність товару у відділі до початку робочого дня, готує товар до продажу (розташування, оформлення продукції, розташування цінників), надає покупцю коротку інформацію про технологію виробництва товару, про ціни, видає товари по оплачених чеках та здійснює безпосередній прийом грошей за товар, обмінює товар (при пред’явленні чека),  підтримує чистоту і порядок на вітрині, робочому місці протягом робочого дня й оформлення віконних і внутрішніх вітрин. Підраховує загальну вартість покупки, перевіряє реквізити чека, оформляє гарантійні паспорти на товари, перевіряє комплектність, наявність пломб, упаковує товар, видає покупку. Стежить за станом потоку покупців і порядком у торговому залі. Вчасно поповнює запас товарів. 

    Родинні професії: продавець продовольчих товарів, адміністратор торгового залу, консультант сфери послуг, рекламний агент, торговий представник, менеджер по продажах, комерсант.

Історія професії

    Торгове ремесло – одне з найдавніших занять людини. Воно з’явилося тоді, коли були придумані перші гроші, і людям необхідно було обміняти товар на товар чи товар на гроші. Однак слово “продавець” прийшло в наш побут лише наприкінці XIX століття, коли стали з’являтися великі торгові підприємства й універмаги. До цього люди, що займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він роз’їжджав по містах, продавав, купував, перепродавав. Іншою видною фігурою в торгівлі після купця був прасол-скупник. Він їздив по селах і скуповував сільськогосподарські продукти, худобу, рибу, а потім формував з них партії і вигідно перепродавав більш великим торговцям. Поряд із прасолами на ринку діяла численна група дрібних торговців (офеней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), що займалися розвозом промислових виробів. Історію розвитку торгівлі легко простежити по архітектурних пам’ятниках, що дійшли до нас – вітальним дворам (наприклад, у Москві на Варварці). 

Медичні обмеження

    Робота продавця протипоказана особам, що страждають хронічними інфекційними захворюваннями і є бактеріоносіями, хворобами шкіри, опорно-рухового апарата і серцево-судинної системи, людям із зниженим рівнем слуху і зору. 

Індивідуально-психологічні особливості

    Для успішного виконання роботи продавець повинен мати добре розвинені комунікативні якості, уміти легко вступати в контакт, виявляти побажання покупця, дохідливо пояснювати. Для цього мова має бути грамотною, виразною, зрозумілою. Необхідні висока емоційна стійкість, працездатність, оперативність, добре розвинена пам’ять, тактильна та зорова чутливість, уява, високий ступінь розподілу і переключення уваги, витримка,  артистичність. Для роботи продавця важливим є самоконтроль (уміння керувати собою – емоціями, вчинками, поводженням), терпіння, поблажливість, рівне і спокійне ставлення до людей, моторність, уважність, відповідальність, чесність, доброзичливість, спостережливість, уміння переконувати.

Перспективи

    На сучасному етапі розвитку ринкової економіки інтенсивно відкриваються нові підприємства торгівлі. Як результат, постійно збільшується кількість нових робочих місць. Професія продавця стає необхідною для якісної та ефективної роботи всіх торгових компаній, адже завдяки їм товар доходить до споживача. Професія продавця на даний час має стійкий попит на ринку праці.

ПРОДАВЕЦЬ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

 

Загальні поняття про професію 

    Багато справ на землі важливих і потрібних людям. Одна з них – торгова. Продавець – це кваліфікований консультант покупця, його добрий порадник. Нинішній працівник торгівлі – це ініціативна, самостійна в прийнятті рішень особистість, яка відзначається оперативністю, творчим підходом до вирішення всіх питань, пов’язаних із продажем товару та збільшенням товарообігу.  

    В обов’язки продавця продовольчих товарів входить консультування покупця про ціну, властивості, смакові якості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів. Він пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, слідкує за термінами реалізації продуктів. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові і святкові набори. Вивчає попит покупців. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показниками касових звітів. Бере участь в інвентаризації товарів. Контролює асортимент та залишки товарів через мережу інформаційних технологій. Одержує товари зі складу та від постачальника. Визначає якість товарів за органолептичними ознаками. Перевіряє і відбирає товари, які не підлягають прийманню за наявними дефектними ознаками. 

    Родинні професії: продавець непродовольчих товарів, адміністратор торгового залу, консультант сфери послуг, рекламний агент, торговий представник, менеджер по продажах, комерсант.

Історія професії

    Торгове ремесло – одне з найдавніших занять людини. Воно з’явилося тоді, коли були придумані перші гроші, і людям необхідно було обміняти товар на товар чи товар на гроші. Однак слово “продавець” прийшло в наш побут лише наприкінці XIX століття, коли в стали з’являтися великі торгові підприємства й універмаги. До цього люди, що займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він роз’їжджав по містах, продавав, купував, перепродавав. Іншою видною фігурою в торгівлі після купця був прасол-скупник. Він їздив по селах і скуповував сільськогосподарські продукти, худобу, рибу, а потім формував з них партії і вигідно перепродавав більш великим торговцям. Поряд із прасолами на ринку діяла численна група дрібних торговців (офеней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), що займалися розвозом промислових виробів. Історію розвитку торгівлі легко простежити по архітектурних пам’ятниках, що дійшли до нас – вітальним дворам (наприклад, у Москві на Варварці). 

Медичні обмеження

    Робота продавця протипоказана особам, що страждають хронічними інфекційними захворюваннями і є бактеріоносіям, хворобами шкіри, опорно-рухового апарата і серцево-судинної системи, людям із зниженим рівнем слуху і зору. 

Індивідуально-психологічні особливості

    Для успішного виконання роботи продавець повинен мати добре розвинені комунікативні якості, уміти легко вступати в контакт, виявляти побажання покупця, дохідливо пояснювати. Для цього мова має бути грамотною, виразною, зрозумілою. Необхідні висока емоційна стійкість, працездатність, оперативність, добре розвинена пам’ять, тактильна та зорова чутливість, уява, високий ступінь розподілу і переключення уваги, витримка,  артистичність.     Для роботи продавця важливим є самоконтроль (уміння керувати собою – емоціями, вчинками, поводженням), терпіння, витримка,  поблажливість, рівне і спокійне ставлення до людей, моторність, уважність, відповідальність, чесність, доброзичливість,  спостережливість, уміння переконувати.

Перспективи

    Торгівля – рушійна сила економіки. В період розвитку торгового бізнесу питання професійної підготовки працівників торгівлі набувають особливої актуальності. Ринок праці потребує професій продавця. Перехід України до ринкової економіки визначив нові умови діяльності вітчизняних фірм, підприємств сфери торгівлі і послуг, тому і потрібні кваліфіковані спеціалісти прилавка. Сучасний продавець – це і товарознавець, і маркетолог та ініціативна, самостійна, професійно освічена людина.