Увага! Надзвичайна ситуація

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 30 липня 2014 року

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями навчальних закладів з

питань уникнення враження мінами і

вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч

людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН

прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока

стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними

проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і

вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній

резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав,

котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий

заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою

запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних

небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з

питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з

розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду

озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні

наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і

замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і

для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку – трагічна реальність. Гинуть дорослі,

намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому

металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати

вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси

у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у

лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й

навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко

розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то

саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ,

розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від

яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із

невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують педагогам і батькам

обов’язково проводити з дітьми та молоддю бесіди щодо поводження з

невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які

пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов

вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

1. вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом

певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового

пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що

саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і

утворенням газів.

2. боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання,

призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів

належать:

· бойові частки ракет;

· авіаційні бомби;

· артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

· інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

· ручні гранати;

· стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів

тощо);

піротехнічні засоби:

· патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

· вибухові пакети;

· петарди;

· ракети (освітлювальні, сигнальні);

· гранати;

· димові шашки.

3. саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б

один елемент конструкції саморобного виготовлення:

· саморобні міни-пастки;

· міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту,

дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі

негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують

небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх

до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття,

випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять

додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки

подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

Ø наближатися до предмета;

Ø пересувати його або брати до рук;

Ø розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

Ø розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

Ø приносити предмет додому, у навчальний заклад, тощо.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про

знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити

під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не

підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під

багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на

достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити

ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно

зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50

см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там

можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не

вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять

(особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може

вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і

нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

СЛІД ПАМ’ЯТАТИ, що розмінуванням, знешкодженням або

знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки

підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.

Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких

гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням

вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що

їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай

поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім

залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити

сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим

пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають

досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у

авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на

вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо

справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

Ø припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий

або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли

автомобіль давно непорушно припаркований;

Ø наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього

дротів;

Ø звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали

через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

Ø наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним

(батарейки, акумулятори тощо);

Ø наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму

на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим,

потрібно повідомити про нього працівників міліції чи

ДСНС

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно

опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ

належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не

вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку,

потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі

неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку

до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого

самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно

повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,

цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не

допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити роботи в районі виявлення вибухонебезпечного

предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними

телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та

повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й

здійснюється евакуація:

Ø одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на

товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

Ø візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей

тощо), гроші;

Ø під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що

проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі

райони або зони можуть бути закриті для пересування;

Ø тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

Ø обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає

витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не

запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

Ø негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

Ø з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло

повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

Ø перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не

намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти

рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне

місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють

вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з

них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що

після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й

представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде

набагато більше.

Отож:

Ø не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або

підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими

пристроями;

Ø виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника

міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

Ø не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої

знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна

надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка.

На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний

запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист

неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки

особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не

можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень

про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що

можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального

характеру:

Ø посилити пропускний режиму при вході і в’їзді на територію

закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

Ø проводити обходи території закладу і періодичну перевірку

складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових

пристроїв або підозрілих предметів;

Ø організувати проведення спільних із працівниками цивільного

захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з

питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального

закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи,

територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального

закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на

безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану

евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до

місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних

органів, співробітників територіальних органів управління з питань

цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної

допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що

знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не

наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу

знахідку, зафіксує час її виявлення.

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх та

професійно-технічних навчальних закладів з питань

поведінки у надзвичайній ситуації. Що потрібно робити

у надзвичайній ситуації?

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

Ø закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)

для зниження ураження фрагментами скла;

Ø вимкнути світло, закрити вікна та двері;

Ø зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю

(ванна кімната, передпокій);

Ø інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи

знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

Ø закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)

для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення,

закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

Ø взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності,

медичну аптечку;

Ø відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у

найближчому сховищі;

Ø попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого

віку і дітям;

Ø без крайньої необхідності не залишати безпечне місце

перебування;

Ø проявляти крайню обережність; НЕ ВАРТО ПАНІКУВАТИ.

3. Якщо стався вибух:

Ø уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки

подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не

потрібна комусь допомога;

Ø якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись

під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької

активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

Ø виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

Ø відключити живлення, закрити воду і газ;

Ø загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

Ø взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності,

аптечку;

Ø попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати

допомогу людям похилого віку та хворим;

Ø дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися,

що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

Ø як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на

місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності

не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними

повідомленнями.

5.Під час масових заворушень:

Ø зберігати спокій і розсудливість;

Ø під час знаходження на вулиці – залишити місце масового

скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

Ø не піддаватися на провокації;

Ø надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на

балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

Ø постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички

тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

Ø за першої нагоди постаратися сповістити про своє

місцезнаходження рідним або міліції;

Ø намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не

піддавати себе ризику;

Ø якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків,

намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути

непередбачуваними;

Ø не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою

або опором;

Ø виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних

ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання

вбиральні тощо;

Ø уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі

злочинцями;

Ø нічого не просити, їсти все, що дають;

Ø якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями,

постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

Ø уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами,

бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

Ø спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де

знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів

(кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або

шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-

якого шуму або у разі стрільбі;

Ø при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного

газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи,

викликаючи сльози;

Ø під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не

постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

Ø під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони

знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно

виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з

небезпечної зони:

Ø взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські

засоби;

Ø за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з

обмеженими можливостями;

Ø дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до

одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також

прізвище матері та батька;

Ø переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – 

звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.