Головна

Новини

Абітурієнту

Учням та батькам

Випускникам та роботодавцям

У пошуку удосконалення

Навчально-практичний центр

Правовий статус
  • Реєстрація

Кухар

Загальні поняття про професію

Кажуть, що справжній кухар - то унікальне поєднання багатьох талантів. Фантазія, вміння поєднувати продукти, створювати нові страви і прикрашати їх цінувалися завжди. Кухар повинен знати технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь; правила оформлення та подачі порційних страв та страв на замовлення; правила складання бенкетного меню; приготування різних видів тіста та виробів з нього; основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування; ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення; умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів; вихід готових виробів; санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні, службових приміщень; правила особистої гігієни; правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентарю, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари; дотримуватись правил охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки. Незважаючи на те, що кухар на підприємствах громадського харчування користується встановленими рецептами страв, він може вносити до них зміни в залежності від якості сировини і контингенту споживачів. Працює в приміщенні, в умовах підвищеної температури. Кожен ресторан пишається своїми кухарями-професіоналами як найбільшим скарбом. Адже смак та естетичний вигляд страви - то справа рук кухаря. Родинні професії: бармен, пекар, кондитер, офіціант, ресторатор, метрдотель.

Історія професії

Одна з найдавніших і вічно сучасна професія. Добрий кухар цінується у всі часи і у всіх народів. Про кухарів, їх мистецтво складають прислів’я і приказки, розповідають легенди. З розвитком суспільства, з винаходом вогню почалися перші експерименти з продуктами харчування. Смажене або печене м'ясо виявилося більш смачним, ароматнішим. При археологічних розкопках знайдено хліб, випечений ще 6 тис. років тому з перетертого зерна. Ці знахідки свідчать про те, що людське суспільство завжди відрізнялось прагненням до культури споживання, естетикою, а не примітивним культом їжі. У давньому Єгипті існував цілий ритуал прийому їжі, на картинах величних Пірамід принесення жертв Богам, святкування знаменних дат змальоване з великою кількістю приготованих страз та напоїв. Під час значних перемог над ворогом, радісних подій проводилися у Стародавньому Римі та Греції цілі бенкети з тисячами запрошених гостей. Вже тоді були підготовлені люди, котрі готували їжу та відповідали за святкування. Історично доля нашої кухні склалась так, що вона особливо яскраво розквітла у монастирях. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів. З часом багато українських страв зазнали змін в рецептурі і способах приготування. Більшість страв української кухні відзначається складною рецептурою і комбінованими способами їх готування.

Медичні обмеження

Робота кухаря не рекомендується людям із захворюваннями органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення, нирок і сечовивідних шляхів, опорно-рухового апарату, нервової системи, хвороби шкіри з локалізацією на кистях рук, бактеріоносіями.

Індивідуально-психологічні особливості

У кухаря обов'язково повинні бути естетичний смак, уява, творчі завдатки. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх, координацію рухів рук, високі показники концентрації, переключення, стійкості та об'єму уваги, добре розвинену довготривалу пам’ять. Крім того, кухар повинен бути швидкий, зібраний, акуратний, уважний відрізнятися творчою фантазією, бути фізично витривалим, добре відчувати форму, лінію, кольори. 

Перспективи

Послуги харчування є найважливішою складовою потребою будь-якої людини. Професія кухаря важка, але одночасно цікава, вона приносить людині велике моральне задоволення. Вона дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю на підприємствах, ресторанах, кафе. Професія кухаря універсальна: він може працювати пекарем, апаратником у будь-якій галузі харчової промисловості, хлібопекарській, молочному чи сироварному виробництві тощо. Розвиток суспільства забезпечує перспективи для кваліфікованих робітників, зокрема, кухарів

КОНДИТЕР

Загальні поняття про професію

Однією з найпривабливіших у харчовій промисловості є професія кондитера. Вміння приготувати смачно, красиво і з душею різноманітні торти, печива - то справа кондитера. Він мусить знати не лише основи випічки, технології та правила, а й вміти творчо підходити до роботи. Кондитер готує вироби з різних видів харчової сировини (борошна, сирної, марципанової маси, кремів, морозива та ін.) - торти, тістечка, печиво, рулети, кекси. Відповідно до заданої рецептури готує сировину: замішує, розкачує тісто, збиває креми. Виготовляє напівфабрикати і випікає їх за визначеною технологією. Оформляє вироби кремом, марципановою масою, шоколадом, фруктами і горіхами. Перевіряє вагу готових виробів. Знає асортимент виробів, рецептури і режими їхнього готування, види сировини і способи її переробки, способи обробки кондитерських виробів. Кондитер - це професія, яка передбачає як ручну, так і механізовану роботу за допомогою автоматичних приладів та устаткування. Кондитер у роботі має освоїти багато прийомів та видів основних та підсобних робіт, має справу з великою кількістю сировини. Кондитер - це людина, котра своєю працею завжди створює гарний настрій і робить наше повсякденне життя солодшим і смачнішим. Професія кондитера - це вміння творчо поєднувати смак, запах і форму. Родинні професії: кухар, пекар, технік-технолог громадського харчування.

Історія професії

Народження кулінарного мистецтва на Русі пов'язане із знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції залишились. Уже в період трипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. У великих містах в кінці XIX ст. відкриваються великі ресторани та перші кондитерські для капіталістів і виникає мода наймати професійних кухарів та кондитерів, які вносять свою рецептуру до знайомих страв. З'являються соуси, коньяки, шампанське та багато нових невідомих солодощів. Так з'явилося тістечко "Наполеон", шоколад та кекси. Невеликі ресторації та кафе прагнули наслідувати новій моді і з'являється окрема посада кондитера, що спеціально виготовлює солодощі до чаю та кави. Багаті цукрозаводчики, комерсанти, купці запрошували кондитерів для виготовлення родинних тортів, рулетів під час проведення урочистих подій.

Медичні обмеження

Робота кондитера не рекомендується людям зі стійким розладом нервової та дихальної системи, туберкульозом, із захворюваннями сердечно-судинної системи, опорно-рухового апарату, ендокринних захворювань (цукровий діабет), шкірною алергією і екземою кистей рук, дефектами зору, хронічними інфекційними захворюваннями.

Індивідуально-психологічні особливості

Для успішної праці кондитера необхідно мати стійкий інтерес до художньої діяльності, здібності до професій типу "людина - художній образ", добре ліпити, малювати, мати розвинену творчу уяву, тактильну, температурну чутливість. До особливостей відносяться добре розвинена зорова та моторна координація, висока ступінь координації рухів рук. Повинен бути добре розвинений невербальний інтелект, високий рівень оперативної пам'яті, велика концентрація та стійкість уваги з умінням переключатися та розподіляти її, мислення наочно-дійове, просторове.

Перспективи

Професія кондитера творча, тому молодий талановитий працівник може принести значно більше нових ідей, втілень, ніж досвідчений, давно працюючий, і заклад отримає суттєві прибутки. Це робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Професія кондитера вимагає великих знань та вмінь, але перспектива лише для художньо-обдарованих людей, які прагнуть здійснити творчі задуми, спираючись на історичний досвід та бажання піднести українську культуру на високий світовий рівень.

Бармен

Загальні поняття про професію

Бармен - це людина, яка працює за барною стійкою, відповідно до правил та атмосфери закладу. Він вітає, інформує, дає поради споживачам, приймає і виконує їх замовлення. Робота бармена передбачає уміння обслуговувати споживачів: пропонувати, показувати, реалізовувати готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої, кондитерські вироби, закуски, страви. Готувати обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, змішаних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок. Складати заявки та отримувати напої, кулінарну продукцію та покупні товари. Відбракувати неякісні товари за органолептичними показниками. Забезпечувати зберігання напоїв, кулінарної продукції та покупних товарів відповідно до термінів і режиму зберігання. Оформляти вітрини та барну стійку, утримувати їх у належному стані. Експлуатувати та обслуговувати аудіо та відеоапаратуру. Підтримувати чистоту і порядок у барі, здійснювати контроль за дотриманням чистоти посуду, дотриманням рецептури вхідних у коктейль інгредієнтів, сервісним обслуговуванням відвідувачів, знати асортимент у барі. Вести необхідний облік, складати та здавати товарні звіти. Підраховувати та здавати гроші. Родинні професії: офіціант, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, продавець-касир, метрдотель, кухар.


Історія професії

Як така професія бармена зародилася в Америці за часів “золотої лихоманки”. Тоді в торгових лавках в поселеннях продавалося відразу все. Господарі, щоб збільшити товарообіг, стали тут же пропонувати і випивку. Потім приміщення магазина перегородив бар’єр, що розділив “торгову зону” і “місце для відпочинку”, яке стало називатися баром (бар’єр по-англійськи bar). Тоді ж з’явилися і перші “бармени”, у буквальному перекладі, “люди за стійкою”. Коктейлі в їх сучасному вигляді теж прийшли до нас з Америки. А в 1862 році вийшла “Біблія бармена” - перша книга, що містить відомості про напої, рецептуру коктейлів і професійний кодекс бармена. Наприкінці XIX ст. бари почали модернізовуватися. Дерев'яний прилавок було замінено буфетними стійками, оздобленими металом або деревом цінної породи. Крісел не було, оскільки господар не бажав, щоб відвідувачі довго "засиджувалися". Пізніше барна стійка була доповнена високими табуретами і стала типовою для всіх барів. Пройшло небагато часу і замість простих дерев'яних полиць за барною стійкою почали з'являтися високі буфети, а згодом сучасні красиві стінки для виставки різноманітних напоїв та тютюнових виробів, які легко оглядаються відвідувачами.

Медичні обмеження

Основними протипоказаннями щодо навчання та роботи за професією бармена є захворювання шкіри, хронічні захворювання опорно-рухового апарату, епілепсія, різко виражені неврози, хронічні інфекції, бактеріоносії, серйозні порушення зору та слуху, туберкульоз легенів.

Індивідуально-психологічні особливості

Професія бармена висуває до працівника ряд психофізіологічних та психологічних вимог: наявність рухливої нервової системи, добре розвинена координація рухів, швидкість реакції, високий розвиток сприймання, достатньо розвинена вербальна та оперативна пам'ять, переключення уваги, добре розвинене мислення, емоційна стабільність, наявність вольової регуляції психічних процесів. Для барменів обов’язковими є наявність таких рис характеру, як доброзичливість, комунікабельність (схильність до спілкування з людьми, уміння слухати клієнтів і підтримувати розмову), акуратність, енергійність, ввічливість, вихованість, обов'язковість, презентабельна зовнішність, володіння бездоганними манерами, ініціативність, терплячість, здатність швидко виходити зі скрутних ситуацій, охайність, почуття гумору, фізична витривалість, тонка нюхова і смакова чутливість, координація рухів рук, об'ємний окомір, пам'ять на образи, спостережливість. Хоча обмежень за віком та статтю немає, проте при влаштуванні на роботу барменом роботодавці надають перевагу чоловікам у віці від 20 до 30 років.

Перспективи

Якщо раніше бари були тільки самостійними підприємствами, то тепер вони невід'ємна частина ресторанів і кафе. У сучасних барах відвідувачі можуть відпочити в затишній обстановці, послухати музику, потанцювати, подивитись відеопередачу, виступ артистів вар'єте тощо. Мережа закладів громадського харчування з кожним роком розширюється за рахунок створення приватних ресторанів, барів, міні-барів, кафе, кафетеріїв. А це, в свою чергу, призводить до створення нових робочих місць.

ОФІЦІАНТ

Загальні поняття про професію

Офіціант - одна з найбільш масових професій. Щоб забезпечити високий рівень обслуговування в сучасних ресторанах та кафе офіціант повинен володіти різними видами обслуговування споживачів та сервіровки столів в ресторанах, кафе та барах з включенням в меню виготовлених на замовлення та фірмових страв, напоїв, кондитерських виробів. Знати види та правила сервіровки столів та обслуговування різноманітних урочистостей за замовленнями підприємств, організацій, окремих споживачів; асортимент, кулінарні характеристики, правила подавання страв та ціни на них; види, призначення та вимоги до посуду, приборів, білизни, що використовуються, порядок їх отримання та здавання; правила етикету під час обслуговування споживачів; порядок розрахунків із споживачами за готівку та у безготівковому порядку; правила ведення обліку та здавання виручки; біологічне значення їжі, хімічний склад, чинники зовнішнього середовища, що впливають на харчові продукти, причини харчових отруєнь та їх попередження; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Один з основних обов'язків офіціанта - зустрічати відвідувачів і отримувати від них замовлення. Офіціант вітає відвідувачів і пропонує їм меню. Тут є свої правила, яких офіціант повинен дотримуватися. Так, якщо за столом сидить декілька чоловік, то меню подають старшому з них; коли серед гостей є жінка, меню пропонують їй, а якщо присутні декілька жінок, то меню подають старшій з них. Часто буває, що відвідувачі просять порадити їм, що краще замовити. В цьому випадку офіціант зобов'язаний з готовністю прийти їм на допомогу. Отримуючи готові блюда з кухні, офіціант повинен звертати увагу на їх зовнішній вигляд, оформлення і температуру. Всі порційні блюда мають свій певний графік виходу в зал. Саме офіціант допомагає гостям створювати свято та підтримувати урочистість обстановки. Завдяки професійним діям та порадам офіціанта ресторан стає улюбленим, а обід чи вечеря у ньому незабутніми.

Родинні професії: бармен, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, продавець-касир, метрдотель, кухар.

Історія професії

Професія офіціанта одна з найдавніших. На фресках єгипетських пірамід зустрічаються зображення людей, які подають їжу на стіл фараону. В ХІХ столітті офіціанти з'явилися разом з ресторанами європейського типу, тільки один заклад в Москві «Слов'янський базар» носив назву ресторану. Решта питущих закладів іменувалася трактирами. Офіціантові належало носити фрак, білий жилет, краватку-метелик і рукавички, бути поголеним і постриженим. Молодих людей брали в підручні, і вони протягом чотирьох років освоювали ази професії, починаючи з мийника посуду і прибиральника. Потім вони поступово оволодівали наукою подачі страв, роботи з клієнтами, правилами розрахунку. Тільки після цього могли надягати білу сорочку і шовковий пояс, за який ховався «лопатник» - пращур блокнота з відділенням для грошей для розрахунку з клієнтами.

Медичні обмеження

Робота офіціанта протипоказана людям із захворюваннями ніг, опорно-рухового апарата, серцево-судинної системи, а також особам із зниженим рівнем слуху і зору, із хронічними інфекційними захворюваннями.

Індивідуально-психологічні особливості

Для успішного виконання роботи офіціант повинен бути товариським, бездоганно ввічливим. Робота офіціанта вимагає бути комунікабельним, тактовним, уважним, легко вступати в контакти і розуміти особливості поводження людей, мати чітку координацію рухів. Ця професія потребує від людини високої фізичної витривалості, емоційної стабільності, хорошого розвитку сприймання, достатньо розвинену вербальну та оперативну пам'ять, уміння розподіляти та переключати увагу, добре розвинене мислення, наявність вольової регуляції психічних процесів.

Офіціант - це обличчя будь-якого ресторану, тому він повинен бути елегантно вбраний, привітний, ерудований.

Перспективи

Сьогодні ресторанний бізнес бурхливо розвивається і постійно потребує кваліфікованих кадрів. Професія офіціанта стала дуже поширеною, завдяки створенню розгалуженої мережі підприємств ресторанного господарства. Головною метою роботи офіціанта є оперативне обслуговування відвідувачів. Останнім часом відкривається багато нових ресторанів, барів, кав'ярень і пабів, важливою складовою в досягненні ними успіху є команда офіціантів, здатних демонструвати бездоганний сервіс.

 

ПРОДАВЕЦЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

 

Загальні поняття про професію 

    Продавець - це людина, яка за відповідну винагороду передає покупцю товар чи послугу. Це особа, яка безпосередньо контактує з покупцями і здійснює продаж товару. Праця складна і об’єднує обслуговування покупців, різноманітні робочі операції щодо приймання товарів, їх сортування, зберігання, переміщення, підготовку до продажу. Продавець розповідає покупцям про асортимент, докладно роз'ясняє характеристики, параметри, властивості товару, пояснює способи використання, збереження і відходу. Перевіряє наявність товару у відділі до початку робочого дня, готує товар до продажу (розташування, оформлення продукції, розташування цінників), надає покупцю коротку інформацію про технологію виробництва товару, про ціни, видає товари по оплачених чеках та здійснює безпосередній прийом грошей за товар, обмінює товар (при пред'явленні чека),  підтримує чистоту і порядок на вітрині, робочому місці протягом робочого дня й оформлення віконних і внутрішніх вітрин. Підраховує загальну вартість покупки, перевіряє реквізити чека, оформляє гарантійні паспорти на товари, перевіряє комплектність, наявність пломб, упаковує товар, видає покупку. Стежить за станом потоку покупців і порядком у торговому залі. Вчасно поповнює запас товарів. 

    Родинні професії: продавець продовольчих товарів, адміністратор торгового залу, консультант сфери послуг, рекламний агент, торговий представник, менеджер по продажах, комерсант.

Історія професії

    Торгове ремесло - одне з найдавніших занять людини. Воно з'явилося тоді, коли були придумані перші гроші, і людям необхідно було обміняти товар на товар чи товар на гроші. Однак слово "продавець" прийшло в наш побут лише наприкінці XIX століття, коли стали з'являтися великі торгові підприємства й універмаги. До цього люди, що займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він роз'їжджав по містах, продавав, купував, перепродавав. Іншою видною фігурою в торгівлі після купця був прасол-скупник. Він їздив по селах і скуповував сільськогосподарські продукти, худобу, рибу, а потім формував з них партії і вигідно перепродавав більш великим торговцям. Поряд із прасолами на ринку діяла численна група дрібних торговців (офеней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), що займалися розвозом промислових виробів. Історію розвитку торгівлі легко простежити по архітектурних пам'ятниках, що дійшли до нас - вітальним дворам (наприклад, у Москві на Варварці). 

Медичні обмеження

    Робота продавця протипоказана особам, що страждають хронічними інфекційними захворюваннями і є бактеріоносіями, хворобами шкіри, опорно-рухового апарата і серцево-судинної системи, людям із зниженим рівнем слуху і зору. 

Індивідуально-психологічні особливості

    Для успішного виконання роботи продавець повинен мати добре розвинені комунікативні якості, уміти легко вступати в контакт, виявляти побажання покупця, дохідливо пояснювати. Для цього мова має бути грамотною, виразною, зрозумілою. Необхідні висока емоційна стійкість, працездатність, оперативність, добре розвинена пам’ять, тактильна та зорова чутливість, уява, високий ступінь розподілу і переключення уваги, витримка,  артистичність. Для роботи продавця важливим є самоконтроль (уміння керувати собою - емоціями, вчинками, поводженням), терпіння, поблажливість, рівне і спокійне ставлення до людей, моторність, уважність, відповідальність, чесність, доброзичливість, спостережливість, уміння переконувати.

Перспективи

    На сучасному етапі розвитку ринкової економіки інтенсивно відкриваються нові підприємства торгівлі. Як результат, постійно збільшується кількість нових робочих місць. Професія продавця стає необхідною для якісної та ефективної роботи всіх торгових компаній, адже завдяки їм товар доходить до споживача. Професія продавця на даний час має стійкий попит на ринку праці.

ПРОДАВЕЦЬ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

 

Загальні поняття про професію 

    Багато справ на землі важливих і потрібних людям. Одна з них - торгова. Продавець - це кваліфікований консультант покупця, його добрий порадник. Нинішній працівник торгівлі - це ініціативна, самостійна в прийнятті рішень особистість, яка відзначається оперативністю, творчим підходом до вирішення всіх питань, пов’язаних із продажем товару та збільшенням товарообігу.  

    В обов’язки продавця продовольчих товарів входить консультування покупця про ціну, властивості, смакові якості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів. Він пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, слідкує за термінами реалізації продуктів. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові і святкові набори. Вивчає попит покупців. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показниками касових звітів. Бере участь в інвентаризації товарів. Контролює асортимент та залишки товарів через мережу інформаційних технологій. Одержує товари зі складу та від постачальника. Визначає якість товарів за органолептичними ознаками. Перевіряє і відбирає товари, які не підлягають прийманню за наявними дефектними ознаками. 

    Родинні професії: продавець непродовольчих товарів, адміністратор торгового залу, консультант сфери послуг, рекламний агент, торговий представник, менеджер по продажах, комерсант.

Історія професії

    Торгове ремесло - одне з найдавніших занять людини. Воно з'явилося тоді, коли були придумані перші гроші, і людям необхідно було обміняти товар на товар чи товар на гроші. Однак слово "продавець" прийшло в наш побут лише наприкінці XIX століття, коли в стали з'являтися великі торгові підприємства й універмаги. До цього люди, що займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він роз'їжджав по містах, продавав, купував, перепродавав. Іншою видною фігурою в торгівлі після купця був прасол-скупник. Він їздив по селах і скуповував сільськогосподарські продукти, худобу, рибу, а потім формував з них партії і вигідно перепродавав більш великим торговцям. Поряд із прасолами на ринку діяла численна група дрібних торговців (офеней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), що займалися розвозом промислових виробів. Історію розвитку торгівлі легко простежити по архітектурних пам'ятниках, що дійшли до нас - вітальним дворам (наприклад, у Москві на Варварці). 

Медичні обмеження

    Робота продавця протипоказана особам, що страждають хронічними інфекційними захворюваннями і є бактеріоносіям, хворобами шкіри, опорно-рухового апарата і серцево-судинної системи, людям із зниженим рівнем слуху і зору. 

Індивідуально-психологічні особливості

    Для успішного виконання роботи продавець повинен мати добре розвинені комунікативні якості, уміти легко вступати в контакт, виявляти побажання покупця, дохідливо пояснювати. Для цього мова має бути грамотною, виразною, зрозумілою. Необхідні висока емоційна стійкість, працездатність, оперативність, добре розвинена пам’ять, тактильна та зорова чутливість, уява, високий ступінь розподілу і переключення уваги, витримка,  артистичність.     Для роботи продавця важливим є самоконтроль (уміння керувати собою - емоціями, вчинками, поводженням), терпіння, витримка,  поблажливість, рівне і спокійне ставлення до людей, моторність, уважність, відповідальність, чесність, доброзичливість,  спостережливість, уміння переконувати.

Перспективи

    Торгівля - рушійна сила економіки. В період розвитку торгового бізнесу питання професійної підготовки працівників торгівлі набувають особливої актуальності. Ринок праці потребує професій продавця. Перехід України до ринкової економіки визначив нові умови діяльності вітчизняних фірм, підприємств сфери торгівлі і послуг, тому і потрібні кваліфіковані спеціалісти прилавка. Сучасний продавець - це і товарознавець, і маркетолог та ініціативна, самостійна, професійно освічена людина.

 

 

Хто Online

Зараз 19 гостів і немає жодного зареєстрованого користувача на сайті

Головна

Новини

Абітурієнту

Учням та батькам

Випускникам та роботодавцям

У пошуку удосконалення

Навчально-практичний центр

        

Зв'яжись з нами

Адреса, реквізити:

88015, м.Ужгород, вул. Перемоги, 142

Контактні дані:

Зміна номеру телефона приймальні: (0312) 656451

(0312) 656451 (приймальна директора),

т/ф: (0312)656451(директор),

(03122) 2-94-59 (бухгалтерія)

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. www.vputth.uzhgorod.ua